- підколювач
- -а, ч.1) Те, чим підколюють (у 1 знач.).2) розм. Той, хто підколює (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підколювач — 1 іменник чоловічого роду знаряддя для прикріплювання, підколювання підколювач 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто ранить, підколює когось розм … Орфографічний словник української мови